«Я вважаю, що сила жінки — в її слабкості»: Світлана Павелецька про гендерну рівність, фемінізм і сексуальну освіту

В ексклюзивному інтерв’ю для LIGA.Life Світлана Павелецька — бізнес-леді, видавчиня та комунікаційниця, співзасновниця видавництва «Книголав» та сексуально-освітнього простору «N’Joy» — відверто говорить про культуру сексуальності в Україні, суспільні табу та важливість інтимного життя під час війни. Чому інтим-бутик — це більше, ніж бізнес, і як сексуальна освіта може змінити суспільство? Чому Світлана не вважає себе феміністкою, але водночас виступає за рівність та відстоює гендерні права, розповідає про радикалізацію фемінізму, квоти для жінок і право залишатися слабкою.

«Я – антифеміністка, яка відстоює гендерну рівність» – розповідає Світлана Павелецька і пояснює, чому важливо не впадати в крайнощі:

Коли фемінізм почав ставати масовим в Україні, як і будь-яке явище, яке набуває масовості, він почав радикалізуватися. Я пам’ятаю кілька випадків із роботи в медіагрупі. Колеги телефонували й питали: «Як ти могла таке допустити?»

Я відповідала за зовнішні та внутрішні комунікації, маркетинг. Наприклад,                  8 березня — це був якийсь 2012 чи 2013 рік, давно — наше керівництво любило вітати жінок. Топ-менеджери, чоловіки, брали багато квітів і ходили вітати жінок. Одна колежанка дзвонить мені й каже: «Це принизливо». А я не розуміла, що саме принизливо. Вона питає: «Може, ти ще й дозволяєш за себе платити на обіді?» Я відповідаю: «Звичайно, я коли на обіді з чоловіком, навіть за гаманцем не тягнуся».

Я вважаю, що сила жінки — в її слабкості. Деякі жінки обирають бути сильними, і це їхнє право. Але їм жити важче, вони позбавляють себе багатьох переваг. Ми з чоловіками абсолютно різні: у нас різна щільність кісток, різний гормональний фон, мозок працює інакше. Тому робити вигляд, що ми однакові, неправильно.

Боротися за рівні права — так. Але мені пощастило, я ніколи не стикалася з дискримінацією через стать. Я стала членом правління найбільшої медіагрупи, навчалася на MBA, пройшла в Стенфорд — і жодного разу не за квотою.

Одна з радикальних ідей фемінізму — це квоти для жінок. І ось це для мене принизливо. Я б хотіла, щоб мій син вступив до найкращого університету на основі знань, а не тому, що дівчат там має бути більше. Якщо дівчинка склала іспити гірше, це означає, що вона старалася менше.

Я за те, щоб чоловіки залишалися чоловіками, а жінки — жінками. І я за захист і піклування.

Світлана Павелецька — співзасновниця сексуально-освітнього простору «N’Joy», що змінює підхід до культури сексуальності в Україні. Вона переконана, що це не просто бізнес, а можливість покращити якість життя людей, зробити тему сексу здоровою, відкритою та інклюзивною:

Наш простір — це не просто місце для продажу інтимних товарів, а справжній центр сексуальної освіти. Інтим-бутик відрізняється від класичного секс-шопу тим, що наша головна мета — не просто продати людині щось, а допомогти їй покращити якість сексуального життя, незалежно від обставин.  

У нас дуже багато девайсів: іграшки для пар, які живуть на відстані, багато іграшок для людей, які живуть самі. Є окрема інклюзивна лінійка, і ми взагалі інклюзивний простір — від пандусу при вході до організації всього простору. У нас також є засоби, які допомагають людям із нульовою чутливістю — тим, хто втратив її через фізичні чи психологічні травми, усе одно отримати задоволення і жити повноцінним сексуальним життям. Адже оргазм — це не лише про приємні відчуття в моменті, а й про викид гормонів, які важливі для нервової системи та ментального здоров’я.  

Коли ми з партнерками досліджували ринок перед відкриттям бутика, звернули увагу на те, що більшість традиційних секс-шопів — це темні, закриті простори з приглушеним світлом. Люди зазвичай хочуть зайти швидко, вибрати щось і піти, ніби їх тут і не було. Ми ж створили абсолютно інший формат. У нас усе світле, відкритий простір і концепція slow shopping — ми хочемо, щоб клієнти могли спокійно залишитися, поговорити, дізнатися більше, отримати консультацію.  

Раз на два тижні ми проводимо освітні заходи. Наприклад, нещодавно ми з Ксенією Літвіновою говорили про зв’язок здорового способу життя та сексуальності. Плануємо запрошувати нутриціологів, щоб обговорювати, як харчування впливає на сексуальне здоров’я, говорити з батьками про сексуальну освіту дітей, а також приділити особливу увагу військовим, адже ця тема досі залишається табуйованою. Можливо, через це в суспільстві так багато злості.  

Світлана Павелецька розповіла про те, як ідея створити інтим-освітній бізнес з’явилася в період повномасштабного вторгнення:

Щодо того, як виникла ідея цього бізнесу, все сталося випадково. Я серійний підприємець, це мій четвертий бізнес, і всі попередні продовжують успішно працювати. Коли почалося повномасштабне вторгнення, моя близька подруга поїхала за кордон із дітьми. Якось вона мені подзвонила і сказала: “Ми не знаємо, що буде з твоїм бізнесом, з моїм бізнесом, але у нас діти, яких треба годувати. Давай відкриємо щось у Польщі”. Ми почали шукати варіанти: спочатку думали про манікюрний салон — але це дорого і складно, автомийка — теж ні, бо поляки миють авто самостійно. А потім вона каже: “Тут немає нормальних секс-шопів”.  

Ми почали вивчати ринок, аналізувати світові тенденції й зрозуміли, що ця сфера має величезний потенціал. Наприклад, глобальний книжковий ринок зростає на 0,4% щороку, тоді як ринок інтимних товарів — на 9,8%. Тож для нас це стало не просто бізнесом, а можливістю змінити культуру сприйняття сексуальності, зробити її більш відкритою, здоровою й інклюзивною».

Світлана Павелецька відверто коментує критику, з якою часто стикається через свій бізнес. Вона пояснює, чому вважає важливою тільки конструктивну критику.Вона чесно ділиться, чому важливо заробляти більше, щоб мати змогу допомагати, зокрема, підтримуючи ЗСУ та інші ініціативи. І хоча бізнес приносить прибуток, Світлана підкреслює, що допомога країні йде рука об руку з розвитком її підприємства, яке вже створило нові робочі місця та робить свій внесок у економіку:

Я дуже спокійно ставлюсь до критики. Вона для мене важлива тільки від важливих людей. 

Відповідаючи на ці закиди, перше, що чую: «Чому вона не витрачає ці гроші на допомогу ЗСУ?» Ну, я ж не спадкова мільйонерка, я всі свої гроші заробляю. А щоб донатити, треба заробляти більше. Тобто, якщо ти не заробляєш гроші, твоя можливість донатити рано чи пізно закінчиться.

Відкриваючи бізнес тут, ми вже створили дванадцять робочих місць. Ми платимо зарплати, оренду, мита, податки — ми вкладаємо в економіку. І коли зароблятимемо більше, зможемо донатити більше. Хоча ми і так допомагаємо постійно та офіційно зі своїх бізнесів. Наприклад, коли була ситуація з ОХМАТДИТом, ми донатили на ліки. Робимо це щоденно. Тому ці закиди лунають, як правило, від людей, які ніколи не заробляли грошей і не розуміють, що для того, щоб допомагати більше, треба заробляти більше.

Світлана Павелецька пояснює, чому питання сексуального життя в умовах війни є важливим для психічного і фізичного здоров’я:

Щодо аргументу, що «це не на часі через війну» — навпаки, саме зараз це більш ніж на часі. Дуже багато чоловіків і жінок на фронті. Їхні кохані залишаються тут, живуть або мирним життям, або в прифронтових зонах. І секс — це не розвага, не вечірка, на яку можна піти чи не піти. Це так само важливо, як отримувати вітамін D: якщо немає сонця, ми приймаємо його замінники. Це як приймати душ, ходити до остеопата чи на масаж.

Сексуальне життя — частина нашого загального здоров’я. Під час сексу виділяються певні гормони, які стабілізують нервову систему.